Старицька Анна Георгіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Старицька.
Анна Георгіївна Старицька
Народження27 грудня 1907(1907-12-27), січень 1908[1], 1911[2][3][4] або 1 січня 1908(1908-01-01)
Полтава, Російська імперія
Смерть13 лютого 1981(1981-02-13)[5][6]
 Париж
Похованняцвинтар Монпарнас
Країна Бельгія
 Російська імперія
Жанрживопис, графіка
НавчанняШкола красних мистецтв у Софії
Діяльністьхудожниця, літографка, художниця-граверка, візуальна мисткиня
Напрямокабстракціонізм
У шлюбі зGuillaume Hoorickxd
Роботи в колекціїКоролівський музей витончених мистецтв, Stedelijk Museum voor Actuele Kunstd, Mu.ZEE - Kunstmuseum aan Zeed, Паризький міський музей сучасного мистецтва, Королівські музеї витончених мистецтв[7] і Museum Dhondt-Dhaenensd
CMNS: Старицька Анна Георгіївна у Вікісховищі

Анна Георгіївна Старицька (також Ганна Старицька, фр. Anna Staritsky; 27 грудня 1907 (або січень 1908), Полтава — 13 лютого 1981, Париж), — українська й французька художниця, живописець, графік.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася, за різними даними, 27 грудня 1907 року або в січні 1908 року в Полтаві в родині спадкового дворянина статського радника Георгія Єгоровича Старицького. Племінниця В. І. Вернадського.

Після більшовицького перевороту 1917 року переїхала з матір'ю до Москви, де з 13 років відвідувала дитячу художню школу малювання графині Т. Л. Сухотіної-Толстої.

1925 — Ганна Старицька поїхала на лікування до Франції, оскільки хворіла на туберкульоз кісток.

1926 — переїхала до батька у Болгарію, тут вона вступила до Школи красних мистецтв у Софії, де навчалася протягом 5 років. Після закінчення академії переїхала до Брюсселя.

1932—1946 — спеціалізувалася в сфері ілюстрації та реклами, працювала дизайнером у брюссельських друкарнях.

Після другої світової війни деякий час жила в Ніцці, де тоді працювала група художників, названа пізніше «Ніццькою школою», що мала певний вплив на художницю.

1952 — переїхала до Парижу, де під впливом чоловіка, бельгійського художника Гійома Орикса, захопилася абстракцією і докорінно змінила свій стиль живопису. У цей період виходять з-під її пензля яскраві картини-поеми. Художниця вдавалася до сміливих експериментів, вдосконалюючи техніку колажу, займалася гравюрою на цинку, міді, камені, лінолеумі, а також оформленням поетичних збірок для своїх друзів. Окрім того малювала пером, а також займалася обробкою дерева.

З 1951 твори Старицької експонуються в салоні Нових реальностей у Парижі, згодом відбулися декілька персональних виставок в Брюсселі, Антверпені, Ніцці, Каннах.

У 1970-х роках художниця захопилася тематикою демонології. На її полотнах цього періоду проглядаються постаті чаклунів, духів невизначених контурів, навіяні давньослов'янською міфологією.

Померла у Парижі 13 лютого 1981 року. Похована на цвинтарі Монпарнас.

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

В Полтаві існує провулок Ганни Старицької.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://rkd.nl/explore/artists/100010
  2. ↑ Kunstindeks Danmark
  3. ↑ Invaluable.com — 1989.
  4. ↑ Архів образотворчого мистецтва (Чехія)
  5. ↑ Anna Georgievna Staritsky
  6. ↑ Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  7. ↑ https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/staritsky-anna-1

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Старицька_Анна_Георгіївна&oldid=43462536